Історія і традиції ендокринноі хірургії в м. Києві

Витокам й створенню ендокринної хірургіі в м. Києві початок поклав відомий лікар, доктор медичних наук, професор, О.К. Горчаков.

Горчаков Олександр Кирилович, після закінчення Краснодарської гімназії в 1918 році, поступив в Харківський медичний інститут. В 1924-1932 р. він працював спочатку лікарем–ординатором, а потім головним лікарем в сільських та районних лікарнях Харківської області. О.К. Горчаков удосконалив теоретичні та практичні навички, сформувався як кваліфікований хірург, набув досвід адміністративної роботи. Одночасно з лікувальною та педагогічною діяльністю О.К. Горчаков проводив значну наукову роботу. В 1937 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Пластика сальником черевної порожнини», 25.06.1937 р. йому була присуджена вчена ступінь кандидата медичних наук, 11.11.1938 р. він отримав атестат доцента. В 1940 р. О.К. Горчаков працював в Харківському окружному військовому шпиталі помічником начальника шпиталю. З 10.04.1950 р. його було призначено директором Київського медичного стоматологічного інституту та за сумісництвом професором кафедри хірургії Київського медичного інституту. В тому ж році він захистив докторську дисертацію «Про патогенез і лікування шоку». 16.12.1950 р. йому була присуджена вчена ступінь доктора медичних наук, 10.01.1951 р. - наданий диплом професора. З 1951 року О.К. Горчаков був завідувачем кафедри хірургічних хвороб стоматологічного інституту, виконував обов'язки головного ендокринолога МОЗ УРСР. З 01.03.1955 р. після об'єднання Київського медичного стоматологічного інституту з Київським медичним інститутом, О.К. Горчаков очолив кафедру хірургії стоматологічного факультету Київського медичного інституту. О.К. Горчакову належить більше ніх 70 наукових статей, в яких висвітлюються питання ендокринології та інші проблеми в галузі хірургії. Перші праці О.К. Горчакова були присвячені питанням фізіології та патології прищитободібних залоз і їх зв'язку з іншими залозами.

В працях О.К. Горчакова узагальнений значний досвід стосовно питань етіології та патогенезу зобової хвороби. Ним удосконалена методика радикальної операції субтотальної струмектомії. О.К. Горчаков був висококваліфікованим спеціалістом в різних галузях ендокринноі гінекологіі та хірургії ендокринної системи. Очолювана О.К. Горчаковим хірургічна клініка перетворилась на головний центр ендокринологічної хірургії в Києві та в Україні завдяки значному хірургічному досвіду Олександра Кириловича. Протягом кількох років О.К. Горчаковим та його співробітниками було прооперовано багато хворих з Києва та правобережної України з різними формами зобу та базедовою хворобою. Щорічно, протягом 10 років в клініці виконували 1500-2000 операцій, майже 500 з них з приводу захворювань щитоподібної залози.

О.К. Горчаковим було виконано більше 4000 операцій на щитоподібній залозі з позитивними результатами. Ним створена нова патогенетична класифікація зобної хвороби, яка була затверджена VIII з'їздом хірургів України. Впроваджені нові методи лікування, зокрема вперше в Україні відбулось застосовання радіоізотопів. В СРСР вперше почали лікувати хворих з токсичним зобом з використанням радіоактивного йоду (А.К. Горчаков, М.П. Черенько, 1955). За короткий час у клініці було налагоджено вивчення патології щитоподібної залози та надниркових залоз, різних видів обміну за наявності базедової хвороби та зобу (В.М. Пархоменко, А.П. Степаненко, Т.Г. Романова, О.Н. Люлька, М.П. Черенько, М.П. Отенко, П.О. Огній, І.В. Комісаренко, Р.А. Бетельман, О.А. Бенікова, Н.В. Ромашкан та ін.).

Під керівництвом О.К. Горчакова в Києві та багатьох центрах організовані протизобні диспансери, в яких виявляли, лікували та проводили профілактику зобу та інших ендокринологічних захворювань, зокрема - цукрового діабету. У подальшому ці диспансери були перетворені на ендокринологічні. Разом з видатним вченим Київського медичного інституту професором А.Е. Лур'є, головним акушером-гінекологом МОЗ України, О.К. Горчаков вперше почав проводити лабораторне дослідження і лікування патології клімаксу. Олександр Кирилович сподівався створити в Києві Інститут ендокринології, оскільки розумів, що в умовах кафедри з недостатньою кількістю працівників та обмеженими лабораторними можливостями складно проводити наукову та лікувальну роботу, яка б відповідала світовим дослідженням в ендокринології. Як головний ендокринолог МОЗ України, О.К. Горчаков зробив значний внесок в успішну боротьбу з зобовою хворобою. Особливо багато він допомагав органам охорони здоров'я Закарпаття, Івано-Франківської, Львівської та інших західних областей України в організації боротьби з зобовими проблемами. Під його керівництвом більше 20 співробітників успішно захистили дисертації (серед них три докторські - М.П. Череньком, І.В. Комісаренком, Н.В. Ромашкан).

За видатні досягнення в хірургії О.К. Горчакова було обрано членом Всесоюзного товариства хірургів та заступником голови правління Наукового товариства хірургів України, членом президії Республіканського комітету профсоюзу медичних робітників. За заслуги в галузі медицини, плідну наукову працю О.К. Горчакову було присвоєно 17.03.1954 року звання заслуженого діяча науки України, а 09.08.1954 він був нагороджений орденом Леніна. О.К. Горчаков вів велику консультативну роботу в ряді клінік Києва і до останнього дня життя не припиняв активну хірургічну діяльність. Помер О.К. Горчаков 11.08.1960 року. Посмертно йому присвоєно звання лауреата Державної премії України.

Його послідовниками є знані хірурги-ендокринологи сучасності: А.П. Степаненко, М.П. Черенько, І.В. Комісаренко.

А.П. Степаненко один із перших в країні розробив та впровадив в практику спосіб лікування гіпопаратиреозу методом підсадки кісткових гомотрансплантантів та тиреолімфографію для диференціювання діагностики різних форм зоба. Один із перших запровадив для лікування токсичного дифузного зоба радіоактивний йод. Також, А.П. Степаненко розробив методики діагностики і лікування раку щитвидної залози, аутоімунного тиреоїдиту, багатовузлового зоба. Як і О.К. Горчаков, А.П. Степаненко є автором більше 70 наукових робіт по проблемі патології щитовидної залози.

Свій шлях в медицині А.П. Степаненко почав ще в 1950 році, коли був зарахований на посаду клінічного ординатора кафедри хірургіі в Киівському медичному Стоматологічному Інтитуті. 1953 р переведений на посаду асистента кафедри хірургіі. Згодом А.П Степаненко стає доцентом кафедри хірургіі. В 1955 році ним написана дисертація на тему "Вплив оперативного лікування деяких форм зобної хвороби на стан антитоксичної функції печінки і вміст калія і кальція в сировотці крові”. За його ініціативою в 1985 році було створено хірургічне ендокринне відділення на базі № 3. В 1988 році він був призначений завідуючим хірургічного ендокринологічного відділення на базі Центральноі районноі клінічноі лікарні Дніпровського району м. Києва. За ці роки А.П. Степаненко отримував безліч подяк за високі показники в науковій та суспільній роботі. 1993 р А.П. Степаненко був принятий на посаду замісника директора по лікувальній справі. А коли за ініціативою М.В. Гульчія, був створений КМКЕЛ в 1998 році, А.П. Степаненко був переведений на посаду завідуючого відділення ендокриної хірургії (на базі лікарні № 3). Згодом, вже на базі КМКЕЛ № 16, в 2001 році, А.П. Степаненко був зарахований на посаду завідуючого хірургічного ендокринологічного відділення. З 2008 – 2014 р. А.П. Степаненко був завідуючим відділення ендокринноі хірургії КМКЕЦ. Учнями А.П. Степаненка є М.В. Гульчій, Н.П. Романова, О.П. Демидюк, терапевт А.П. Озірська, А.В. Сташук, І.Б. Сай, Б.П. Грубник, Є.С. Кущаєва, О.О. Левітас, Л.Г Василенко, М.О. Роберман, доцент Б.Г. Корвацький, Н.Й. Романюк, В.А. Куценок, В.С. Кульбака, С.М. Цимбалюк, П.Ю. Маляревський, О.Б. Олійник, О.А. Тонковид, які сьогодні впроваджують нові технології та демонструють високоякісну спеціалізовану роботу в ендокринній хірургії в Київському міському клінічному ендокринологічному центрі.

Сьогодні з упевненістю можна констатувати, що створення в 2007 році КМКЕЦ - є гідним продовженням давніх традицій ендокринної медицини як в м. Києві зокрема, так і в Україні загалом. Не буде перебільшенням зазначити, що професійну і творчу естафету від славетних попередників підхопив і хірург-ендокринолог, Заслужений лікар України Микола Васильович Гульчій.

Саме завдяки його ініціативі та наполегливості, починаючи з 1993 року було пройдено кропіткий шлях від створення Київського міського ценру хірургіі та реабілітаціі хворих з патологією щитовидноі залози, потім Киівської міської клінічної ендокринологічної лікарні, до сучасного клінічного ендокринологічного центру, що надає високоспеціалізовану медичну допомогу пацієнтам на основі сучасних досягнень у сфері медицини.

КНП «КМКЕЦ» є також навчальною і науковою базою Національного державного медичного університету ім. О.О. Богомольця, Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, відділу ендокринної гінекології ДУ і ПАТ НАМН України. КНП «КМКЕЦ» наразі співпрацює з ДУ «Інститутом ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України», НДІ молекулярної біології та генетики, ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова, ДУ національним Інститутом раку МОЗ України, Київським міським клінічним онкологічним центром, Університетською клінікою м. Стокгольм, Швеція. В 2011 році за ініціативою М.В. Гульчія до КМКЕЦ був приєднаний Киівський міський клінічний ендокринологічний диспансер.

З ім’ям Миколи Васильовича пов`язані й світові досягнення в сучасній ендокринній хірургіїї. Так, з 2002 року ним почав застосовуватися новітній метод боротьби зі злоякісними новоутвореннями під час операцій на щитоподібній залозі — кріодеструкція. А в 2013 році, вперше у світовій практиці, М.В. Гульчій застосував інший новітній метод боротьби із злоякісними новоутвореннями – електрозварювальну технологію на електрохірургічному апараті ЕК В 3-300 – ПАТОНМЕД, завдяки якій вдається швидко та безкровно здійснювати розділення тканин, мобілізацію органів та судин, видалення пухлин. Слід також зазначити, що в Центрі, вперше в Україні, було впроваджено в практику 100 % експрес патогістологічних досліджень під час операцій, та одним із перших була впроваджена в практику тонкоголкова аспіраційно-пункційна біопсія щитовидної залози під контролем ультразвукової діагностики, що покращує діагностику пухлин. Більше про структуру й досягення фахівців КМКЕЦ в галузі ендокринології можна озайомитись з інших матеріалів сайту. Додамо лишень, що останні роки Центр впевнено тримає лідерство практично з усіх показників по успішному супроводженню, консервативному й оперативному лікуванню ендокриннозалежних хворих не тільки м. Києва, а й усієї України.

Київський міський клінічний ендокринологічний центр. Історія створення й сьогодення

Створення Київського міського клінічного ендокринологічного центру - є логічним й природнім продовженням давніх традицій ендокринноі медицини в м. Києві.

Ще в далекому 1989 році, відносно молодий, але амбітний хірург-ендокринолог Микола Гульчій, повернувшись зі стажування в Сполучених Штатах Америки, поставив собі за мету створення в Києві ендокринологічного центру, який би за якістю, модерновістю та охопленням широкого спектру медичних послуг в ендокринній сфері не поступався кращим закордонним зразкам. Щоб досягнути такого формату довелось пройти тривалий шлях довжиною в 15 років й оволодіти чималим організаційним досвідом. Так, у 2007 році в м. Києві з`явився, нарешті, не просто новий медичний заклад, а одна з провідних в Україні медичних установ в галузі ендокринології, яка має наразі беззаперечний авторитет як у вітчизнянному медичному просторі, так і за кордоном.

Перший камінчик на цьому шляху було закладено в 1993 році, коли на базі лікарні № 3, за ініціативою М.В. Гульчія, був створенний Киівський міський ценр хірургії та реабілітації хворих з патологією щитовидної залози. Також було створено кабінет УЗД та патогістологічне відділення. В 1998 році М.В. Гульчій створює й очолює Киівську міську клінічну ендокринологічну лікарню, яка об'єднала в своєму складі Київський міський клінічний ендокринологічний диспансер та Киівський міський центр хірургії та реабілітації хворих з патологією щитовидної залози (на базі лікарні № 3). Згодом, в 2001 році, після ліквідації Київської міської клінічної ендокринологічної лікарні, Киівський міський центр хірургії та реабілітаціі хворих з патологією щитовидноі залози в повному складі був переведенний на базу КМКЛ № 16. В цій лікарні були створенні відділення загальної ендокринної патології та обміну речовин (завідувач - лікар вищоі кваліфікаційної категоріі Замолотова Ксенія Олександрівна), відділення реабілітації хворих з патологією серця та судин (завідувач - заслужений лікар Украіни, лікар-кардіолог вищої кваліфікаційної категорії, лікар-терапевт вищої кваліфікаційної категоріі, лікар-ендокринолог вищої

кваліфікаційної категорії Павленко Ганна Петрівна), відділення реабілітації хворих з патологією щитовидної залози (завідувач - лікар-ендокринолог вищої кваліфікаційної

категоріі Грубник Тамара Юріївна) та анестезіологічне відділення з ліжками інтенсивної терапії (завідувач - лікар-анестезіолог вищоі кваліфікаційної категорії Максименко Петро Степанович). Також на базі лікарні було створено вперше в Украіні міське спеціалізоване відділення патологіі клімаксу за ініціативою д.м.н., професора Татарчук Т.Ф. Сьогодні - це відділення ендокринноі гінекологіі, де проводиться діагностика, консервативне та хірургічне лікування дисгормональних розладів репродуктивної сиситеми у жінок. Завідуюча відділенням - лікар акушер-гінеколог Мартиросова Тетяна Олександрівна.

В 2007 році, згідно рішення Киівськоі міськоі ради за №362/3/96 від 1 жовтня було створено Киівський міський клінічний еднокринологічний центр, а М.В. Гульчія призначено головним лікарем новостворенної установи. Згодом, 1 січня 2011 року до КМКЕЦ за його ініціативою було приєднанано Киівський міський клінічний ендокринологічний диспансер. Таким чином завершився кропіткий, але без перебільшення, ще один знаковий етап розвитку й традицій київської ендокринологічної школи.

Сьогодні КНП «КМКЕЦ» - це багатопрофільний медичний заклад, що надає висококваліфіковану спеціалізовану медичну допомогу, забезпечує амбулаторне та стаціонарне обслуговування районів міста Києва та інших регіонів України. Щорічний облік роботи Центру становить: понад 10 тис. пролікованих хворих, понад 80 тис. Консультацій, проведених спеціалістами, понад 2-х тис. операцій, з них - понад 300 операцій з приводу злоякісних новоутворень щитоподібної та прищитоподібних залоз. Виконується понад 40 тис. ультразвукових досліджень, понад 480 тис. лабораторних досліджень, з них до 40 тис. гормональних досліджень, понад 20 тис. патологогістологічних досліджень операційного та біопсійного матеріалу.

КНП «КМКЕЦ» є навчальною і науковою базою Національного державного медичного університету ім. О.О.Богомольця, Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, відділу ендокринної гінекології ДУ І ПАГ НАМН України, кафедри екстремальної та військової медицини Української військово–медичної академії Міністерства оборони України. Співпрацює з ДУ «Інститутом ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України», НДІ молекулярної біології та генетики, ДУ Інститутом нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова, ДУ Національним інститутом раку МОЗ України, Київським міським клінічним онкологічним центром, Центром радіаційного захисту населення, Іллінойським університетом, (штат Іллінойс, США), Колумбійським університетом, (штат Південна Кароліна), Університетом (штат Каліфорнія), м. Сан-Франциско, Університетом Максиміліана Людвіга м. Мюнхен, Університетською клінікою м. Стокгольм, Швеція.

Центр має ліцензію на медичну практику, сертифікат на систему управління якістю, який відповідає міжнародним стандартам якості (ДСТУ ISO 9001:2009), а також акредитований на вищу категорію (акредитаційний сертифікат, серія ДОЗ №00056). Серед фахівців КНП «КМКЕЦ» понад 75 % лікарів з вищою категорією, 20 лікарів мають вчені звання.

Основними функціями Центру є надання консультативної допомоги хворим ендокринного профілю, зокрема важких в діагностичному плані випадках, в разі неефективності терапії, що призначається хворим за місцем проживання. Здійснюються консультації хворих, як в умовах консультативної поліклініки Центру, так і виїзні. Проводяться комплексні обстеження хворих із застосуванням сучасних лабораторних, ультразвукових, функціональних, інструментальних методів дослідження. Надається планова консервативна та хірургічна медична допомога профільним хворим. Проводиться аналіз показників діяльності стаціонару та консультативної поліклініки. Аналізуються показники поширеності і захворюваності на ендокринні хвороби, інвалідізації та смертності в Україні та м. Києві. Проводяться наукові дослідження в галузі ендокринології та висвітлюються проблеми, пов’язані з поширенням ендокринної патології у населення, готуються інструктивні, методичні матеріали щодо впровадження у практичну роботу ЛПЗ міста Києва результатів наукових розробок. Організуються науково-практичні конференції, що спрямовані на підвищення професійного рівня лікарів ендокринологів та молодших спеціалістів з медичною освітою.

Досвід практичної діяльності співробітників центру висвітлено у понад 300 публікаціях, й запатентовано в понад 20 державних патентах на винахід хірургічного та консервативного лікування. Саме в КНП «КМКЕЦ», вперше у світовій практиці, починаючи з 2002 року застосовується новітній метод боротьби зі злоякісними новоутвореннями під час операції на щитоподібній залозі – кріодиструкцію. Треба відзначити, що сьогодні, цей, запроваджений М.В. Гульчієм метод, має широке застосування не тільки в Україні, а й в світі. В 2013 році, вперше у світовій практиці, М.В. Гульчій застосовує ще один новітній метод боротьби зі злоякісними новоутвореннями електрозварювальну технологію на електрохірургічному апараті ЕКВЗ – 300 «ПАТОНМЕД», завдяки якій вдається швидко та безкровно здійснювати розділення тканин, мобілізацію органів та судин, видалення пухлин. Свій чималий досвід хірургічного лікування хворих на рак щитовидноі залози дозволив М.В. Гульчію розробити та впровадити в практику охорони здоров’я методи доопераційної діагностики поширеності раку, зокрема застосування Тс-99МІБІ діагноститки йод-резистетних.

КНП «КМКЕЦ» успішно розвиває такі напрямки ендокринологічної служби:

- ендокринологію – діагностика та лікування хворих на цукровий діабет, нецукровий діабет, захворювання гіпофіза, захворювання гіпоталамуса, зокрема, гіпоталамічний синдром, з порушенням обміну речовин, зокрема, метаболічний синдром, ожиріння дисліпідемії, з вторинними ураженнями серцево-судинної системи при ендокринних захворюваннях.

- ендокринну хірургію – генетичні та епідеміологічні аспекти раку щитоподібної залози, діагностику та лікування захворювань щитоподібної та прищотоподібних залоз, діагностику та лікування первинного, вторинного, третинного гіперпаратиреозу, діагностику і лукування ендокринного остеопорозу, діагностику та лікування тиреотоксикозу.

- комплексну реабілітацію хворих з ендокринною патологією - профілактику ендокринних захворювань; профілактику та лікування «діабетичної стопи», розвиток шкіл соціальної адаптації хворих на цукровий діабет.

- ендокринну гінекологію - лікування і діагностику дисгормональних розладів репродуктивної системи у жінок та захворювань молочних залоз.

До переліку патологій, якими займається КНП «КМКЕЦ» входять:

• Ожиріння
• Метаболічний синдром
• Гіпоталамічний синдром
• Порушення толерантності до вуглеводів
• Цукровий діабет
• Діабетична полінейропатія
• Діабетична ретинопатія
• Діабетична артропатія
• Діабетична нефропатія
• Синдром діабетичної ступні
• Дифузний нетоксичний зоб
• Вузловий нетоксичний зоб
• Гіпотиреоз, тиреотоксикоз
• Рак щитоподібної залози
• Аденоми прищитоподібних залоз

• Гіпопаратиреоз
• Гіперпаратиреоз
• Підгострий тиреоїдит
• Аутоімунний тиреоїдит
• Хронічний тиреоїдит
• Остеопороз
• Диспітуїтаризм
• Патологія надниркових залоз (терапевтична)

• Нецукровий діабет
• Порушення менструального циклу
• Маткові кровотечі у жінок в різні вікові періоди
• Клімактеричний синдром (вегето-судинні, психоемоційні, урогенітальні, метаболічні порушення)
• Хірургічна менопауза
• Передменструальний синдром
• Ендокринне безпліддя
• Ендокринні форми невиношування вагітності та патологія ендокринної системи у вагітних (до 22 тижнів)
• Захворювання шийки матки
• Консервативне лікування ендометріозу, синдрому полікістозних яєчників, міоми матки, кіст яєчників.
• Хірургічне лікування: лікувально-діагностичне вишкрібання при гіперплазії ендометрію, поліпах шийки матки та ендометрію, операції при пухлинах яєчників, фіброміомі матки (екстирпація абдомінальна і вагінальна), реконструктивно-пластичні операції при опущенні стінок піхви та матки, операції на промежині (захворювання бартолінової залози та інше)
• Дисгормональні захворювання молочних залоз.

Забезпечення доступності до високотехнологічної інтегрованої медичної допомоги відповідно до очікувань пацієнтів - завжди залишатиметься головним пріорітетом та стратегічною метою КНП «КМКЕЦ». Саме така амбіція сповна відповідає характеру головного лікаря закладу, Заслуженого лікаря України – Павленко Ганни Петрівни. Завдяки командній професіональній роботі всіх фахівців Центру пройдено великий і достойний шлях формування та здобутків. Але попереду завжди нові завдання і чергові виклики. А ще - сподівання мільйонів ендокриннозалежних пацієнтів на достойне життя без ущербів. І Київський міський клінічний ендокринологічний центр завжди готовий надати їм таку можливість.

М.В. ГУЛЬЧІЙ: ПОЛІТИКА У СФЕРІ ЯКОСТІ

"Лікувати. Навчати. Винаходити"

Київський міський клінічний ендокринологічний центр є одним з провідних закладів в системі охорони здоров’я України, який здійснює комплексне обслуговування громадян в умовах стаціонару та поліклініки.

Якісна медична допомога та безпека пацієнтів – наш пріоритет номер один. Наші співробітники орієнтовані на постійний моніторинг та поліпшення якості медичної допомоги та безпеки для пацієнтів та на обмін досвідом з колегами.

- Чітке визначення цілей, які спрямовані на постійний розвиток і вдосконалення нашої роботи – щоб ми могли надати високоспеціалізовану та високотехнічну медичну допомогу, яка найвищою мірою задовольняла б потреби пацієнтів;

- Досягнення і поширення найкращих результатів;

- Постійна професійна самооцінка і саморегулювання;

- Підвищення професійного рівня медичного персоналу.

- Створення сучасної, оперативної системи зворотного зв’язку з пацієнтами та визначення і розуміння їхніх потреб;

- Ознайомлення персоналу із суттю Політики у сфері якості та залучення його до досягнення поставлених цілей;

- Поліпшення процесів системи управління якістю згідно з вимогами ДСТУ ISO 9001:2009; - Прийняття рішень на основі результатів аналізу даних і фактичної інформації;

- Забезпечення взаємовигідних відносин з постачальниками;

- Проведення систематичного критичного аналізування функціонування СУЯ.

Найвище керівництво, залучаючи персонал до удосконалення процесного підходу системи управління якістю у відповідності до вимог ДСТУ ISO 9001:2009, бере на себе відповідальність за реалізацію Політики у сфері якості та забезпеченні ресурсами для досягнення цілей.